Діти прийшли до школи з різною навчальною підготовкою, тому, природно, що вчилися вони неоднаково. І якщо добре підготовлений учень отримує одні "10,11,12",то до цього треба ставитися як до належного, а не захвалювати, не задаровувати, не підкреслювати його особливих заслуг і здібностей.

А от якщо дитина, подолавши певні труднощі, надолужила те, що було втрачено, але ще не досягла найкращих оцінок? Як поставитися до його успіхів? Вчитель ставить йому "6", більше поставити не може, так як його робота виконана гірше, ніж у інших, дітей, адже вони дивляться у зошити один у одного, порівнюють... Так от, часто, ця скромна "6"- свідчення великої працьовитості і завзятості малюка,заслуговує похвали.

Деякі батьки "вибивають" оцінки своїх дітей, змушуючи їх працювати по п'ять годин. В результаті у дитини не залишиться часу для прогулянки, а вона необхідна. Подібна "старанність" під вашим тиском, дорогі батьки, дає не тільки перевтому дитини, але і швидку втрату інтересу до навчання. Отже, не завжди потрібно прагнути до того, щоб у дитини в зошити були одні "12".

Свої вимоги ви повинні порівнювати з дитячими можливостями. І нерозумно з-за свого честолюбства наполягати на тому, щоб діти приносили тільки "відмінно". Це може не тільки вплинути на здоров'я, але і привести до того, що у дитини з'явитися хворобливе честолюбство та інші негативні риси. Наприклад, коли після "10" раптом отримана "8" викликає сльози! Або коли дитина надуває губи, якщо зошит його не лежить першим! За цими вчинками ховаються риси егоїзму. Правда, поки ще ледь помітні.

Кілька слів хочу сказати про дітей, у яких втомлюється рука при письмі, їм треба більше малювати, вирізати, майструвати. А замість цього будинку змушують переписувати одну і ту ж роботу по 5-6 разів. Іноді деякі з батьків, щоб поліпшити оцінку чада, самі підправляють невдалі букви, а іноді, це вже зовсім виходить за рамки, пишуть всю роботу.

Відкиньте, будь ласка, помилкове самолюбство,не лякайтеся "6" по українській мовіі, найголовніше не вчіть дитину брехати! Пам'ятайте, що караючи дитину, ви не підвищите її успішність, але можете  морально скалічити, збурити, зробити брехливим, боягузливим, а іноді впертим і грубим. Також це може призвести до того, що дитина почне ховати від вас щоденник з оцінками.

Перші оцінки пов'язані для дитини як з позитивними, так і негативними переживаннями. Якщо ми хочемо, щоб головним для дитини залишалися знання, а не оцінки, необхідно визначитися, перш за все нам самим. Ставлення дитини до оцінок багато в чому залежить від нашого ставлення до них. Якщо ми, говорячи про школу, насамперед, розпитуємо про оцінки і бурхливо реагуємо як хороші, так і погані, для дитини оцінка стане основною частиною шкільного життя.

Давайте замислимося, які питання ми ставимо нашим школярам. Коли ми запитуємо: "Як справи в школі? Що отримав?", ми тим самим показуємо, що нас цікавлять перш за все оцінки. Зате питання "Що ти сьогодні дізнався нового? З ким з хлопців ти сьогодні грав? Які уроки були для тебе найбільш цікавими?" дають дитині зрозуміти, що головне в школі – вчення і спілкування.

Для багатьох дітей відмітка у щоденнику – це оцінка не його роботи, а його самого: "Якщо я отримую хороші оцінки, значить, я хороший". Така позиція небезпечна, тому що в майбутньому може призвести до формування залежності від думки оточуючих, від зовнішньої оцінки. Тому оцінки, які отримує дитина, ні в якому разі не повинні впливати на вашу думку про нього і на ваші почуття до нього. Важливо, щоб дитина розуміла: іноді у нього щось не виходить, але він сам при цьому не стає поганим.

Іноді потрібно сказати дитині, що оцінюється не він сам, а лише результати його діяльності. Так, при виконанні домашнього завдання можна запитати: "Як ти думаєш, що у тебе вийшло особливо добре? А що – не дуже?".

Якщо дитина болісно переживає із-за оцінок, можна допомогти йому, використовуючи слово "зате", тобто постаратися знайти в роботі якесь достоїнство. Добре, якщо це не просто втіха дорослого, а спільне з дитиною обговорення завдання. Наприклад, це може виглядати так: "Задачу ти розв'язав неправильно, зате у тебе вийшли дуже красиві цифри".

Як допомогти дитині?

а) Виявити причини неуспішності. Дитина не стане вчитися краще, якщо її змушувати. Навпаки, надмірна суворість може спровокувати важкий стрес, який, в свою чергу, знизить успішність ще більше. Тому доцільно уважно придивитися і визначити, що конкретно заважає дитині. І заходів вжити відповідні.

б) Можливо, слід переглянути свої вимоги до дитини. Бути першим у всьому завжди-неможливо. Допомогти дитині знайти і розвити свої здібності-наприклад, до музики, до танців, малювання або математики. Це допоможе дитині розвинути позитивне ставлення до себе.

в) Пам'ятати про те, що відмінна оцінка-не показник знань і не самоціль. Культ п'ятірки може мати серйозні наслідки, що проявляться у дорослому житті.

Як реагувати на погані оцінки дитини 

Не сваріть дитину за погані оцінки. Навіть якщо вас дуже засмучують погані оцінки дитини в школі, потрібно уникати читання нотацій, необґрунтованих звинувачень, осуду, погроз і покарань. Вашу відкриту негативну реакцію малюк сприйматиме як оцінку своєї особистості. Дайте зрозуміти дитині, що ви любите і приймаєте її, не зважаючи ні на що. 

Не будьте байдужим до поганих оцінок.  Не варто говорити, що шкільні оцінки нічого не варті і наводити приклади двієчників, які в результаті стали успішними людьми. Батькам варто розуміти, що двійки – це «симптоми» тих чи інших проблем в житті дитини.

 Не виконуйте за дитину завдання. Звичайно, на пояснення досить часто не вистачає часу і здається, що набагато простіше виконати за школяра все домашнє завдання і забути про проблему. Проте це не вихід, оскільки для малюка від такої допомоги не буде ніякої користі. 
 

5 кроків на шляху до хороших оцінок  

1. Поцікавтесь в дитини, як справи в школі, дізнайтесь, як у нього склались стосунки з вчителями, іншими дітьми в класі, з ким вдалось познайомитись і потоваришувати. Окрім того, не забувайте обговорювати шкільні події і дізнаватись про настрій малюка не тільки тоді, коли він приніс погану оцінку.    

 2. Ненав’язливо розпитайте дитину про погану оцінку, за допомогою навідних питань. Поцікавтесь, яка була тема урока, що запитав викладач, як він поставив питання, що відповів малюк, на скільки сильно хвилювався в цей час.   

3. Повідомте дитині, що вас засмутила оцінка, але ви готові допомогти упоратися з цією проблемою. Не забудьте висловити йому вдячність за чесність.

4. Відшукайте причину поганої оцінки школяра, можливо дитина не змогла розібратись в темі або ж знала матеріал, але просто розгубилась і побоялась виступати перед ровесниками. Розберіть складну тему разом з дитиною і навчіть її боротись з хвилювання, бажано прорепетирувати виступ перед рідними.

Також причинами неуспішності можуть бути погане самопочуття дитини і відсутність контакта з викладачем. В такому випадку потрібно дізнатись,які він пред’являє вимоги до виконання завдань і навчити дитину їх дотримуватись. 

5. Після того як ви разом з дитиною віднайдете причину поганої оцінки, приступіть до виправлення ситуації. Налаштуйте малюка на те,щоб він підійшов до вчителя і попросив про можливість підвищити оцінку. Так дитина продемонструє свою готовність навчатись, старатись і показувати знання.

 Карати дитину за погані оцінки не варто, перш за все, батьки повинні розібратись в причинах неуспішності молодшого школяра. Допоможіть сину чи дочці упоратись з проблемою – поясніть матеріал, допоможіть налагодити контакт з вчителем, щоб у дитини знову з’явилась цікавість до навчання. http://school-chehov3.ucoz.ru